Підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності

Галузь будівництва є однією із найважливіших системоутворюючих галузей економіки, що забезпечує економічне зростання та є основою і стимулом розвитку суміжних виробництв. Також розвиток будівництва забезпечує зайнятість населення. Зокрема, на одне робоче місце у сфері будівництва створюється п’ять-шість вакансій у суміжних галузях економіки. У свою чергу, сфера будівництва є важливою складовою матеріальної бази модернізації та структурної перебудови економіки, забезпечуючи у т.ч. розширене відтворення та оновлення основних засобів виробництва. Від темпів зростання галузі будівництва залежить соціально-економічний розвиток суспільного виробництва загалом, що зумовлює необхідність створення сприятливих умов для будівельного бізнесу.
Дозвільну діяльність у сфері будівництва експерти та правоохоронці вважають основним джерелом корупції в будівельній галузі, оскільки на стадії надання документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів фіксується найбільша кількість зловживань та порушень.
Світова практика боротьби з корупцією довела, що немає кращого способу боротьби з цим негативним явищем, як створення конкурентного прозорого ринкового середовища. Цей шлях пройшли країни Європи та Північної Америки.
Отже, потреба в корінному реформуванні системи державного архітектурно-будівельного контролю давно назріла та є надзвичайно актуальною.

Містобудування є важливою складовою діяльності у сфері економіки, від рівня розвитку та стану функціонування якої залежить рівень якості суспільного життя в Україні. У зв’язку з цим держава має забезпечити усі необхідні умови для належного функціонування та розвитку даної сфери, зокрема через використання відповідних організаційних заходів та правових форм і методів з метою упорядкування та спрямування у потрібне русло суспільних відносин, що виникають під час містобудування.
Сьогоденні реалії будівництва в Україні вказують на те, що це є сфера з достатньо складним правовим регулюванням, яка включає велику кількість дозвільних процедур та законодавчих обмежень. 
Сучасна система відповідальності у сфері містобудівної діяльності достатньо різноманітна та певною мірою розгалужена. Ключовою особливістю є те, що відповідальність за порушення законодавчих вимог у процесі здійснення будівництва передбачена не лише для замовників, але й для інших учасників цього процесу, включаючи посадових осіб контролюючих органів. Окрім того, вона охоплює велику кількість дій, вчинення яких вважається правопорушенням, та суб’єктів, уповноважених накладати штрафи на винних осіб.
Підставою будь-якої відповідальності має бути доведена вина особи, яка скоїла правопорушення. При цьому відповідальність за порушення вимог величезного масиву нормативних документів (будівельних норм, державних стандартів, норм щодо пожежної безпеки тощо) повинна наступати тільки для тих осіб, які є достатньо кваліфікованими та обізнаними у відповідній сфері. З огляду на вищевказане, на сьогодні проектуванням об’єктів будівництва, експертизою проектів, технічним наглядом мають право займатися лише сертифіковані спеціалісти. Але на сьогоднішній день за помилкові рішення сертифікованих осіб в окремих випадках несе відповідальність замовник будівництва, який не є спеціалістом, і до особи якого законодавством не встановлено жодних кваліфікаційних вимог.
Встановлені чинним законодавством розміри штрафів на сьогоднішній день є неспівставними з масштабами можливої шкоди внаслідок вчинення протиправних дій, тому вони потребують перегляду і збільшення. Крім того, на практиці довести вину, наприклад, сертифікованих осіб майже не можливо, що пояснюється недосконалістю чинного законодавства.
Відтак, необхідно переглянути чинні статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України в частині актуалізації складу злочинів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також збільшення відповідальності за злочини, передбачені відповідними кодексами.