Проблеми державного нагляду у галузі житлово-комунального господарства

Одним з актуальних питань, яке на сьогодні потребує вирішення є державний нагляд (контроль) у галузі житлово-комунального господарства (далі — ЖКГ), який нині здійснюється не в повному обсязі.
До 2011 року державний контроль (нагляд) за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунального господарства здійснювався Держжитлокомунінспекцією.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 № 346 «Про ліквідацію урядових органів» Держжитлокомунінспекцією було ліквідовано.
Потім здійснення функцій державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства було покладено на Держархбудінспекцію.
Але, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» згадані повноваження Держархбудінспекції виключено. Відповідно ці повноваження було виключено із Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі – ДАБІ).
На даний час має місце ситуація, за якої, з одного боку ДАБІ – ліквідовується та крім іншого, це орган, якому, функціонально не притаманні виконання повноважень контролю у сфері ЖКГ, а з іншого — органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями на затвердження та реалізацію місцевих програм, встановлення цін/тарифів у сфері ЖКГ, визначення виконавців житлово-комунальних послуг, забезпечення їх необхідного рівня та якості та водночас, здійснення контролю за дотриманням норм та якості житлово-комунальних послуг й здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у вказаній сфері.
Тобто на сьогодні органи місцевого самоврядування фактично мають здійснювати контроль за виконанням власних повноважень.
Натомість, відсутній центральний орган виконавчої влади, який мав би здійснювати державний контроль (нагляд) у сфері житлово-комунального господарства.
Разом з тим, особливої ваги це питання набирає в сьогоднішніх умовах децентралізації та передачі частини повноважень, зокрема, зі встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, органам місцевого самоврядування.
До прийняття Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» тарифи на житлово-комунальні послуги встановлювалися виключно органами місцевого самоврядування. При цьому перевірку обґрунтованості витрат, які включались до тарифів на житлово-комунальні послуги здійснювала Державна інспекція з контролю за цінами або її територіальні органи шляхом надання відповідних висновків.
Сьогодні такі висновки підприємствам житлово-комунального господарства не надаються.
Відповідальність за економічну обґрунтованість тарифів покладається на органи місцевого самоврядування, які перевіряють розрахунки тарифів, надані підприємствами, та приймають рішення про встановлення тарифів.
Однак, як показує практика, відсутність контролю за ціноутворенням у сфері житлово-комунальних послуг призводить до зловживань у цій сфері, встановлення тарифів з порушенням вимог законодавства, що у свою чергу, призводить до масового соціального невдоволення у суспільстві. Кінцеві споживачі послуг у сфері ЖКГ, тобто звичайні громадяни, фактично позбавлені можливості неупередженого, об’єктивного захисту своїх законних прав й інтересів у даній сфері.
Крім того, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 30) до власних та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить зокрема управління об’єктами житлово-комунального господарства, здійснення контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства.
Більшість підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, є комунальними. Тарифи для таких підприємств також встановлюватимуться органами місцевого самоврядування. Тобто, механізм контролю є недієвим, оскільки фактично органи місцевого самоврядування мають здійснювати контроль за своїми діями та підприємствами, які ними ж утворені.
Разом з тим, до державних органів та громадських організацій надходять численні звернення громадян про незадовільну організацію органами місцевого самоврядування утримання об’єктів житлово-комунального господарства (житлових будинків, об’єктів соціальної інфраструктури тощо), а також неякісне надання житлово-комунальних послуг.
Слід відзначити, що згідно з оприлюднюваними впродовж останніх років соціологічними опитуваннями, українці серед найважливіших проблем держави неодмінно відзначають ситуацію з житлово-комунальними послугами, у тому числі безконтрольне і постійне зростання тарифів.
Крім того, Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» функції (права і обов’язки) з управління багатоквартирним будинком, у тому числі обов’язок утримання спільного майна багатоквартирного будинку, до якого віднесено несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, покладено на співвласників такого будинку.
При цьому, повноваженнями щодо здійснення заходів, спрямованих на дотримання учасниками правовідносин у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, співвласниками багатоквартирного будинку вимог законодавства, нормативів, норм, стандартів, порядків і правил у сфері житлово-комунального господарства, не наділено жодний орган влади.
Єдиним можливим механізмом захисту прав співвласників — споживачів житлово-комунальних послуг та забезпечення виконання співвласниками обов’язків є прийняття ними ж спільного рішення, яке, у свою чергу, може бути оскаржене лише у судовому порядку.
Так, залишається не охопленою державним контролем (наглядом) сфера надання та споживання житлово-комунальних послуг, управління та утримання житлового фонду.
Крім цього, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що колишні власники (їх правонаступники), які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов’язані брати участь у фінансуванні їх ремонту та сприяти організації його проведення.
Таким чином, був передбачений механізм виділення бюджетних коштів територіальними громадами на проведення робіт з капітального ремонту будинків.
Однак, наразі вже понад 80% будинків в Україні є застарілими, а за інформацією Мінрегіону, нині щонайменше кожен четвертий житловий будинок потребує проведення ремонтних робіт капітального характеру.
Слід зазначити, що обов’язок брати участь у фінансуванні ремонту будинків, в яких квартири були приватизовані громадянами, не скасовано.
Таким чином, складається ситуація, коли органами місцевого самоврядування буде здійснюватися контроль за виконанням співвласниками багатоквартирних будинків обов’язку щодо утримання будинку, у тому числі проведення ремонтних робіт, обов’язок брати участь у фінансуванні яких зобов’язані ті ж органи місцевого самоврядування.
Крім цього, слід звернути увагу, що Кабінетом Міністрів України був ініційований урядовий законопроект № 4215 від 13.10.2020 щодо регулювання діяльності підприємств у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, яким передбачено передачу повноважень з регулювання діяльності надавачів комунальних послуг на місцевий рівень.
Водночас, питання передачі повноважень з регулювання діяльності підприємств тепло-, водопостачання і водовідведення від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до місцевих органів влади має вирішуватися одночасно з питанням забезпечення контролю у сфері житлово-комунальних послуг.

Враховуючи викладене, з метою врегулювання поточної ситуації, був розроблений проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства», яким передбачено створення центрального органу виконавчої влади, що здійснюватиме реалізацію державної політики з контролю у сфері житлово-комунального господарства (створення Державної житлово-комунальної інспекції) безпосередньо через центральний апарат та свої територіальні структури.
Відповідно до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін» зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність.
Оскільки встановлення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері ЖКГ, зокрема централізованого питного водопостачання, водовідведення та теплопостачання є необхідним для досягнення поставленої законопроектом мети, додатково був розроблений окремий проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства».